Вторая книга ПаралипоменонГлава 33 |
|
1 |
|
2 Он творил то, что в глазах ГОСПОДА было злом, подражая омерзительным обычаям народов, изгнанных ГОСПОДОМ ради израильтян. |
|
3 Он заново отстроил капища, разрушенные его отцом Езекией, соорудил жертвенники Ваалу, поставил столбы Ашеры, поклонялся и служил всему воинству небесному. |
|
4 В Храме ГОСПОДНЕМ, о котором ГОСПОДЬ сказал: «В Иерусалиме пребудет имя Мое навеки», — и там он поставил жертвенники. |
|
5 В обоих дворах ГОСПОДНЕГО Храма он поставил жертвенники, посвященные всему воинству небесному. |
|
6 Собственных сыновей он проводил через огонь в долине Бен-Хинном, занимался гаданиями и колдовством, обращался к вызывателям мертвых и заклинателям духов. Он сотворил много того, что было злом в глазах ГОСПОДА, и навлек на себя Его гнев. |
|
7 Сделав изваяние Ашеры, Манассия поставил его в Храме Божьем — том самом Храме, о котором Бог говорил Давиду и сыну его Соломону: «В этом Храме, в Иерусалиме, избранном Мной среди всех колен Израилевых, имя Мое будет почитаемо вечно. |
|
8 Не допущу Я впредь, чтобы израильтяне были изгнаны из страны, которую Я даровал их праотцам, если они будут твердо держаться всего, что Я заповедал им в Законе, установлениях и правилах через слугу Моего Моисея». |
|
9 Но Манассия совратил Иудею и жителей Иерусалима, и стали они поступать еще хуже тех народов, которых уничтожил ГОСПОДЬ ради израильтян. |
|
10 |
|
11 Тогда ГОСПОДЬ навел на них военачальников царя ассирийского. Они заковали Манассию в цепи, надели на него бронзовые кандалы и увели в Вавилон. |
|
12 И когда его постигла беда, он стал умолять ГОСПОДА, Бога своего, и глубоко смирился пред Богом отцов своих. |
|
13 Взмолился Манассия к ГОСПОДУ, и Бог услышал его, внял его мольбе и вернул Манассию в Иерусалим на царский престол. Постиг тогда Манассия, что только ГОСПОДЬ есть Бог. |
|
14 |
|
15 Он убрал прочь из Храма ГОСПОДНЯ чужеземных богов и идолов, разрушил все жертвенники, что понастроил в Иерусалиме на Храмовой горе, и бросил всё это за городом. |
|
16 Манассия восстановил жертвенник ГОСПОДЕНЬ и приносил благодарственные жертвы и жертвы во славу милости Господней. И народу Иудеи царь велел служить Господу, Богу Израилеву. |
|
17 Но народ продолжал совершать жертвоприношения в местных капищах, хотя и служил ГОСПОДУ, Богу своему. |
|
18 |
|
19 В летописях Хозая приводится его молитва, описывается, как Бог внял царю, рассказывается о всех грехах его и преступлениях, о местах, где он построил капища и поставил столбы Ашеры и истуканов еще до того, как он смирился пред Богом. |
|
20 Манассия отошел к праотцам, и похоронили его в собственном дворце. Его сын Амон взошел на престол после него. |
|
21 |
|
22 Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, как и отец его Манассия. Он приносил жертвы и поклонялся всем тем идолам, которых сделал отец его Манассия, |
|
23 и не смирился пред ГОСПОДОМ, как это сделал отец его Манассия, но лишь совершал всё новые преступления. |
|
24 Слуги Амона составили против него заговор и убили царя в его собственном дворце. |
|
25 Однако жители страны, восстав, убили всех, кто был в заговоре против Амона, и поставили после него царем его сына Иосию. |
2-а хронiкиРозділ 33 |
|
1 |
|
2 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів. |
|
3 І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм. |
|
4 І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“ |
|
5 І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому. |
|
6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його. |
|
7 І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки! |
|
8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“. |
|
9 Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів. |
|
10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони. |
|
11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну. |
|
12 А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків. |
|
13 І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог! |
|
14 По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї. |
|
15 І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто. |
|
16 І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому. |
|
17 Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму. |
|
18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів. |
|
19 А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців. |
|
20 І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н. |
|
21 Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. |
|
22 І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм. |
|
23 І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину. |
|
24 І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі. |
|
25 Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 33 |
2-а хронiкиРозділ 33 |
|
1 |
1 |
|
2 Он творил то, что в глазах ГОСПОДА было злом, подражая омерзительным обычаям народов, изгнанных ГОСПОДОМ ради израильтян. |
2 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів. |
|
3 Он заново отстроил капища, разрушенные его отцом Езекией, соорудил жертвенники Ваалу, поставил столбы Ашеры, поклонялся и служил всему воинству небесному. |
3 І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм. |
|
4 В Храме ГОСПОДНЕМ, о котором ГОСПОДЬ сказал: «В Иерусалиме пребудет имя Мое навеки», — и там он поставил жертвенники. |
4 І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“ |
|
5 В обоих дворах ГОСПОДНЕГО Храма он поставил жертвенники, посвященные всему воинству небесному. |
5 І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому. |
|
6 Собственных сыновей он проводил через огонь в долине Бен-Хинном, занимался гаданиями и колдовством, обращался к вызывателям мертвых и заклинателям духов. Он сотворил много того, что было злом в глазах ГОСПОДА, и навлек на себя Его гнев. |
6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його. |
|
7 Сделав изваяние Ашеры, Манассия поставил его в Храме Божьем — том самом Храме, о котором Бог говорил Давиду и сыну его Соломону: «В этом Храме, в Иерусалиме, избранном Мной среди всех колен Израилевых, имя Мое будет почитаемо вечно. |
7 І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки! |
|
8 Не допущу Я впредь, чтобы израильтяне были изгнаны из страны, которую Я даровал их праотцам, если они будут твердо держаться всего, что Я заповедал им в Законе, установлениях и правилах через слугу Моего Моисея». |
8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“. |
|
9 Но Манассия совратил Иудею и жителей Иерусалима, и стали они поступать еще хуже тех народов, которых уничтожил ГОСПОДЬ ради израильтян. |
9 Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів. |
|
10 |
10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони. |
|
11 Тогда ГОСПОДЬ навел на них военачальников царя ассирийского. Они заковали Манассию в цепи, надели на него бронзовые кандалы и увели в Вавилон. |
11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну. |
|
12 И когда его постигла беда, он стал умолять ГОСПОДА, Бога своего, и глубоко смирился пред Богом отцов своих. |
12 А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків. |
|
13 Взмолился Манассия к ГОСПОДУ, и Бог услышал его, внял его мольбе и вернул Манассию в Иерусалим на царский престол. Постиг тогда Манассия, что только ГОСПОДЬ есть Бог. |
13 І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог! |
|
14 |
14 По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї. |
|
15 Он убрал прочь из Храма ГОСПОДНЯ чужеземных богов и идолов, разрушил все жертвенники, что понастроил в Иерусалиме на Храмовой горе, и бросил всё это за городом. |
15 І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто. |
|
16 Манассия восстановил жертвенник ГОСПОДЕНЬ и приносил благодарственные жертвы и жертвы во славу милости Господней. И народу Иудеи царь велел служить Господу, Богу Израилеву. |
16 І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому. |
|
17 Но народ продолжал совершать жертвоприношения в местных капищах, хотя и служил ГОСПОДУ, Богу своему. |
17 Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму. |
|
18 |
18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів. |
|
19 В летописях Хозая приводится его молитва, описывается, как Бог внял царю, рассказывается о всех грехах его и преступлениях, о местах, где он построил капища и поставил столбы Ашеры и истуканов еще до того, как он смирился пред Богом. |
19 А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців. |
|
20 Манассия отошел к праотцам, и похоронили его в собственном дворце. Его сын Амон взошел на престол после него. |
20 І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н. |
|
21 |
21 Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. |
|
22 Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, как и отец его Манассия. Он приносил жертвы и поклонялся всем тем идолам, которых сделал отец его Манассия, |
22 І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм. |
|
23 и не смирился пред ГОСПОДОМ, как это сделал отец его Манассия, но лишь совершал всё новые преступления. |
23 І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину. |
|
24 Слуги Амона составили против него заговор и убили царя в его собственном дворце. |
24 І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі. |
|
25 Однако жители страны, восстав, убили всех, кто был в заговоре против Амона, и поставили после него царем его сына Иосию. |
25 Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю. |